Новий Биків – село моє рідне,
Над Супоєм світанок встає.
Спів пташиний і сонце привітне
Заспокоює серце моє.
Хай же сонце ласкаве сміється,
Ллється радість дзвінка із весла,
І добротно й щасливо живеться
Всім на теплих теренах села.
***
Під щедрим літнім сонцем
На березі ріки
Спинились відпочити
Батько й сини Бики.
Були то запорожці,
Хоробрі козаки.
На цій землі родючій
Трудилися вони.
Назавжди тут лишились
У них тут народились
І дочки, і сини.
В швидкому плині часу
Багато літ пройшло…
Як білий птах, серед боліт
Зросло моє село.
Я чую голос Бика
Із глибини віків:
Любіть свій Новий Биків,
Нащадки козаків.
***
Шана пам'ятi Тараса Шевченка
У дитинствi був хлопцем малим,
I як діти всі бiгав надворi.
Та лиш згодом як став дорослим,
То почав вiн писати твори.
Пiзнавав все,що тільки мiг:
"Залiзнi стовпи" шукав,
Перейшов вiн багато дорiг,
І єдину свою вiдшукав...
Крiпаком був з дитинства у пана,
Та мрiйливi думки вiн мав.
Сиротою Тарас став рано...
Рано він непотрiбним став...
Вiдправлять його у заслання,
І наказують бiльш не писати,
Та Kобзар здобуде визнання
За таємнi вiршi "В казематi".
Був Кобзар мудрим i сильним,
Не дарма можем ним пишатись.
До кiнця був вiтчизнi вiрним,
Тому в наших серцях буде вiчно лишатись!
Керiмова Рафiга, учениця 7 класу
Новобиківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Завітайте до нашого Нового Бикова,не пошкодуєте!!!
Насправді, ніде так не добре, як у моєму рідному селі. Коли я кудись ïду, то стає дуже сумно за своєю домівкою. Тут знайомий кожний камінчик, кожна травинка, деревинка. Йдучи по вулицях мого рідного Нового Бикова, бачиш до болю знайому картину: школу, парк, вулиці — переповнені людьми вдень и опустiвшi, місцями безлюдні вночі. Здається, що навіть сонце своїми першими променями спочатку вiтає наше село. Частини Бикова й досі мною незвiданi, тому частково таємничі. Йдучи до нашоï рiчки, особливо лiтнього вечора, бачиш зачаровуючi береги з оманливо таємничими вербами, що майже сплять. I цiкавiсть переповнює кожного, коли вiн проходить крiзь густо позароставшi, вiдлюдькуватi галявини на окраïнах села. А восени... восени вулицi наче кимось розмальованi. Варто лише доторкнутися тоï пори до якогось деревця, як воно тут же осипле тебе ”золотом”. Говорити можна багато чого, але краще побачити. Особисто менi подобається моє село. I Ви, завітайте до нашого Нового Бикова,не пошкодуєте!!!
Керiмова Рафiга, учениця 7 класу