Давайте познайомимося з історією сіл, які розташовані на берегах  Супою

Бобровицький район

Свидовець
 Вперше згадується у 1155 році. Розташоване у верхів'ях річки Супою. За легендою, дикі половці, які протягом багатьох десятиліть тривожили Русь, у 1155 році самі з'явилися для укладання миру у верхів'ях Супою. Можливо, одне з місць має назву Щаснівка, а друге місце мирної зустрічі (свидания) російських і половецьких послів – назву Свидовець.  Поблизу сіл виявлено кургани ІІ-І тисячоліть до н.е.


Вороньки
Розташоване на берегах річки Супій. За літописними джерелами XIII ст. назва походить від притоки річки Супій — Ворониця (нині не існує).Ще одна з версій про походження назви села: нібито тут жило багато злодіїв — ворів-конокрадів. Як розповідали старожили, вони одного разу на ярмарку навіть скриню вкрали.Через Вороньки проходив один з чумацьких шляхів.
1782, після скасування окупаційної владою Російської імперії полкового устрою Гетьманщини, Вороньки отримав у володіння колишній козацький полковник, чернігівський губернатор Милорадович А. С.
У XIX ст. селом володів один з представників козацького роду Кочубеїв. 1859 року учасники декабристського заколоту Волконський Сергій Григорович з дружиною, а з 1873 року — Поджіо Олександр Вікторович, оселилися у Вороньках, оскільки там жила дочка Волконських — Олена, що перебувала у шлюбі з Кочубеєм М., власником Вороньків. Над їхніми могилами за проектом О. Ягна споруджено церкву-усипальницю (зруйнована окупаційною комуністичною владою).


Ве́прик
Розташоване в східній частині району на річці Вепра, яка є притокою річки Супій. Звідси пішла  і назва села.Друга версія виникнення назви села - у цій місцевості в сиву давнину у темних непрохідних лісах водилися вепри. Вперше згадується в першій половині XV ст. На території Веприка виявлено ранньо-слов'янське поселення черняхівської культури ІІ-VI ст.

Козацьке
Село було засноване в другій половині XVI ст. на річці Супій.14 листопада 1709 р. на нього отримав царську грамоту полковник переяславський Степан Томара. 21 листопада 1715 р. наказний полковник переяславський Василь Степанович Томара отримав підтверджувальний універсал гетьмана Скоропадського. Миколаївська церква зі священиками Іваном Кустовським (1741-1745). В 1781 р. в Козацькому було 2 священика, 34 хати козаків виборних, 58 хат козаків підпомічників та 141 хата посполитих. В 1787 р. в селі Козацьке було 864 душі державних людей.